Вирішення конфліктів і медіа ^[*]

Під час появи і перебігу конфлікту засоби масової інформації - телебачення, радіо, газети, Інтернет - відіграють важливу роль. З одного боку, вони можуть загострювати й без того напружену ситуацію, з іншого - сприяти зменшенню напруги. Отже, медіа можуть ставати частиною конфлікту або ж інструментом його залагодження. На практиці зазвичай буває і одне, й друге.

Традиційно медіа акцентують увагу публіки на конфлікті. Безумовно, матеріал, вибудований на контексті конфліктної ситуації, приверне увагу глядачів до програми чи збільшить продаж газет, але це негативно вплине на більш важливе питання - питання війни та миру. Більше того, такий підхід не дає ніякого уявлення про досягнення особистого досвіду більшості людей, коли їхні успішні стосунки - в сім'ї, суспільстві чи на роботі - будуються на пошуку можливостей спільної діяльності для отримання взаємовигідних результатів. І якщо людство бажає дати раду своїм проблемам, то шлях до цього слід шукати у послабленні протистояння і перевазі підходів "залучення" над підходами "виключення".

Медіа можуть зробити значний внесок у цей процес. Для цього журналістиці слід опановувати миротворчий підхід і прийоми роботи. Наступні твердження допоможуть зорієнтуватися в їхніх особливостях:

• Задавайте інші питання - і з'являться інші відповіді. Питання, яким доволі часто користуються журналісти, звучить приблизно так: "З чим ви не згодні?", "У чому ви не погоджуєтеся?" Але з позицій миротворчої журналістики це ж саме питання зазвучить так: "Із чим ви погоджуєтеся?", "У чому ви одностайні?". З журналістської точки зору, обидва питання мають абсолютно однакову цінність, але журналіст, торкаючись сфер, де можлива співпраця двох опозиційних сторін, насправді виносить проблему за межі конфлікту.
• Усвідомлюючи відмінності, спирайтесь на спільне. Безумовно, професійна журналістика потребує глибокого вивчення тих відмінностей, які розділяють групи і народи, що ворогують. Водночас, мир не буде відновлено допоки сторони, що конфліктують, шукають шляхи вирішення проблеми виходячи виключно із своїх власних інтересів і уподобань. Телесеріал, де зображено у чому саме полягають основні суперечності конфліктуючих сторін і у чому вони можуть порозумітися, набагато дієвіший миротворчий інструмент, ніж серії, що сфокусовані виключно на демонстрації відмінностей.
• Погляд збоку може допомогти змінити ситуацію. У більшості конфліктів, де сторонами виступають етнічні чи національні групи, у кожної з сторін є власні засоби масової інформації, які надзвичайно ізольовані один від одного. Зрештою, обидві групи живуть у такому собі інформаційному гетто. І коли, керуючись навіть самими щирими намірами, менеджери, редактори і журналісти працюють виключно всередині своїх спільнот, вони, як правило, відчувають нестачу ресурсів та/чи бажання зрозуміти погляди інших чи шукати шляхи залагодження проблеми. Але добре підготовлені світовою спільнотою ініціативи можуть допомогти скоротити розрив між сторонами конфлікту, щоб між ними почали вибудовуватися довірливі стосунки.
• Відношення журналістів і продюсерів до проблеми - дуже важливий фактор, який може змінюватися. Весь життєвий і професійний досвід, який журналіст має за плечима - його коріння (як інтелектуальне, так і психологічне) - безпосередньо впливають на характер програм, які він робить. І коли журналіст зрозуміє, що позитивні альтернативи існують і що можливо уникнути ворожого підходу під час висвітлення конфліктної ситуації, він з великим бажанням підготує статтю чи програму, які внесуть мир у розбудову мирних стосунків.
• Всі засоби масової інформації і майже всі формати можуть бути використані для виробництва миротворчих програм. Всі види друкованих і електронних медіа потенційно можуть розглядатися як миротворчі інструменти. І навіть більше, фактично будь-який формат, включно з ток-шоу, круглими столами, документальними фільмами, мильними операми, дитячими виставами і спортивними програмами, може бути адаптовано для окреслення ідей на підтримку толерантних і мирних способів вирішення конфліктів.
• Програми мають бути цікавими, інформативними і переконливими. Позитивна журналістика у жодному разі не має бути нудною. Вона має надихати і розпалювати аудиторію. Придатним до життя виявляється лише добре написаний матеріал. Для своїх статей і програм автори мають знаходити якнайцікавіші та захоплюючі історії, у яких було б продемонстровано бажані моделі поведінки.
• Програми повинні базуватися на конкретному конфлікті. Те, що ефективно спрацьовує в одній країні, зовсім не обов'язково спрацює в іншій, тож вочевидь, що не завжди досвід можна автоматично перенести з однієї місцевості в іншу. У будь-якому разі необхідною є м'яка і ненав'язлива міжкультурна адаптація знань і методів. Безсумнівно, особливості місцевого колориту додадуть ваги обраній історії і зроблять її привабливішою для аудиторії. Також важливо пам'ятати, що існують певні відмінності у сприйнятті різними групами як форми, так і змісту історії. Хоч найсвіжіші погляди і новітні підходи у створенні програми можуть бути залучені продюсерами зовні, вони, у свою чергу, мають щільно співпрацювати із місцевими кадрами, що добре знайомі з культурним корінням і традиціями.
• Вивчайте ситуацію на місцевому медіаринку. Це знадобиться для розуміння тих переваг і недоліків, які проявляться під час спільної роботи з місцевими медіапартнерами. Наприклад, існує безліч варіантів здатності певного ЗМІ ефективно донести населенню необхідні ідеї. Також, у процесі співпраці з державними мовниками - на відміну від недержавних - може виникнути проблема відсутності довіри чи наявності цензури.
• Дослідження і оцінка покращують процес. Медіапрограмування може стати більш ефективним після проведення актуального вивчення природи і суті конфлікту, звичок і уподобань аудиторії. Тоді досягнення очікуваних результатів програми буде більш вірогідним. Дослідження має поєднувати сучасні методи соціальних наук із розумінням місцевих культурних норм і стосунків.
• Зберігайте надію. Медіа можуть відігравати провідну роль в інформуванні населення про те, що насилля у конфліктах не є неминучим і що мирне залагодження є абсолютно реальним і досягненним.

[*] У цьому розділі подано витяги з передмови Джона Маркса до книги The Power of the Media, a Handbook for Peacebuilders. Повний текст передмови опубліковано у Бібліотеці. [Нагору]